ПЛАН УРОКУ
Курс ІI
Тема уроку: Поняття про раціональне харчування. Вимоги до раціонального
харчування.
Мета уроку: Розібрати з учнями поняття раціонального харчування
Тип уроку: комбінований
Матеріально- технічне забезпечення: конспект. Роздатковий матеріал
ХІД УРОКУ
1.Організаційна частина
2.Перевірка наявності та готовності учнів
3.Перевірка домашнього завдання
4.Повідомлення теми , мети уроку
ПЛАН
1. Поняття
про раціональне харчування
2. Вимоги до раціонального харчування
ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Раціональне
харчування — це збалансоване харчування при оптимальному
режимi прийому їжi. Збалансоване харчування, у свою чергу, являє
собою повноцiнне харчування, яке характеризується оптимальною якiстю їжі та
оптимальними, тобто такими, що відповідають фiзiологiчним потребам органiзму,
спiввiдношеннями між окремими компонентами їжi.
Таким чином, харчування слід
вважати рацiональним, якщо воно:
· в повній мірі
компенсує енергетичнi витрати органiзму;
· забезпечує
потреби організму в пластичних речовинах;
· вмiщує всi
необхiднi для життєдiяльностi речовини iншого призначення, передусім, вiтамiни,
мiкроелементи, харчовi волокна тощо;
· зрештою,
харчовий рацiон за кiлькістю та набором харчових продуктiв повністю вiдповiдає
ферментативним можливостям шлунково—кишкового тракту. Раціональне харчування– визначальна
умова гарного здоров‘я, високої працездатності, творчої активності усіх вікових групп населення, довголіття, профілактики та лікування захворювань.
Їжа– мультикомпонентний чинник навколишнього
середовища.
Згідно з формулою збалансованого харчування, з їжею в
організм повинно надходити більше,
ніж 50 різних речовин органічної та неорганічної природи,
якi сприяють виконанню їжею
своїх різноманітних функцій у процесі
життєдіяльності організму
Розглядаючи фізіологічні
аспекти проблеми раціонального харчування слід підкреслити, що
найважливішими функціями їжі є:
Перша функція їжі- забезпечення організму енергією. З
різноманітності харчових речовин вуглеводи, жири і білки є
основними постачальниками енергії для організму. Енергетичну
функцію їжі забезпечують переважно хлібобулочні, макаронні, круп'яні, кондитерські вироби, картопля, цукор, жири і жирові
продукти.
Друга функція- пластична- забезпечення організму
пластичними речовинами. Обмін речовин відбувається як наслідок двох взаємопов'язаних
процесів- асиміляції(анаболізм) і дисиміляції
(катаболізм). Процеси асиміляції можливі тільки за умови
постачання організму пластичних речовин, перш за все білків,
меншою мірою- жирів і вуглеводів, тому пластичну функцію їжі забезпечують
переважно м'ясні, рибні, молочні і яєчні продукти. У здійсненні пластичної
функції велика роль мінеральних елементів- їм належить основна роль у побудові
кісткової тканини.
Третя функція- біорегуляторна.
Їжа містить речовини, з яких утворюються ферменти і гормони-
біологічні регулятори обміну
речовин у тканинах. В утворенні ферментів і гормонів особливо
велика роль білків, вітамінів і мікроелементів.
Четверта функція- пристосувально-регуляторна, кожна
харчова речовина відіграє специфічну роль у пристосувально-регуляторній
діяльності різних життєзабезпечуючих функціональних
систем організму. Так, наприклад, харчові волокна(клітковина,
пектин тощо), які донедавна вважалися баластними речовинами,
беруть участь у формуванні калових мас і регуляції моторної функції кишок-
найважливішого органу системи виділення.
П'ята функція- імуннорегуляторна. Здатність організму
протистояти дії ушкоджуючих чинників(біологічних, хімічних і
фізичних) залежить від якості харчування, особливо від його
білкового, вітамінного складу, вмісту есенціальних жирних кислот родин ω-3 і
ω-6, мікроелементів(Fe, Zn, I тощо).
Шоста функція-
реабілітаційна. Харчування відіграє велику роль у реабілітації здоров'я хворих:
сприяє прискоренню видужання і попередженню рецидивів. Для посилення
реабілітаційної функції їжі використовують різні групи дієтичних продуктів: з
низьким вмістом Na,
з модифікованим вуглеводним компонентом, із зниженим
вмістом жирів і поліпшеним їх складом, із зниженою енергетичною цінністю тощо.
Сьома функція їжі- мотиваційно-сигнальна- пов'язана з доставкою в
організм смакових речовин, які сприяють підтриманню на належному рівні харчової
мотивації(апетиту).
До числа основних видів харчування слід віднести:
- Раціональне
харчування, що переважно забезпечує специфічну дію і являє собою
фізіологічно—повноцінне харчування здорової людини.
- Преветивне
харчування, що переважно забезпечує неспецифічну дію і являє собою
раціональне харчування запобіжного характеру, яке відкоректоване з урахуванням
впливу на організм факторів ризику розвитку неінфекційних захворювань та
притаманних кожній людині фізіологічних та біохімічних властивостей.
- Лікувально—профілактичне
харчування, яке переважно забезпечує захисну дію
і максимально наближене до раціонального, проте, відрізняється тим, що у ньому
підсилені певні функції їжі з урахуванням особливостей несприятливого впливу
виробничих чинників.
- Лікувально—дієтичне харчування,
яке переважно забезпечує фармакологічну дію і є невід’ємною частиною
комплексного лікування з приводу різних захворювань у лікувально—профілактичних
закладах та установах.
Таким чином, раціональне
харчування являє собою харчування, яке забезпечує постiйнiсть
внутрiшнього середовища органiзму (гомеостаз) i пiдтримує його основнi
життєво—важливi функцiї (рiст, розвиток, дiяльнiсть рiзних органiв i систем) на
високому рiвнi в умовах впливу різноманітних чинників навколишнього середовища.
В основi органiзацiї рацiонального харчування
людини незалежно вiд її вiку, стану здоров’я та особливостей професiйної
діяльності знаходяться певні
принципи.
Принципи
раціонального харчування:
принципи раціонального харчування:
1) енергетична цiннiсть харчового рацiону
повинна вiдповiдати величинi добових енерговитрат людини (у дiтей енергетичну
цінність слід збільшити на 10—15%), тобто харчування повинно бути адекватним;
2) харчовий рацiон повинен вмiщувати всi
необхiднi харчовi речовини у вiдповiдних кiлькостях та у вiдповiдних
спiввiдношеннях, харчування повинно бути збалансованим;
3) слід
дотримуватися правильного режиму харчування (час і тривалiсть
прийомів їжi, кратнiсть i iнтервали мiж ними, черговiсть прийому страв,
розподiл рацiону за прийомам тощо);
4) їжа повинна готуватися з , доброякiсних,
свiжих та рiзноманiтних продуктiв;
5) їжа повинна бути бездоганною у
санiтарно—епiдемiологічному вiдношеннi і, отже, не вмiщувати
патогенних речовин;
6) слід проводити правильну кулiнарну
обробку
7) слід забезпечити оптимальні умови для
прийому їжі (оптимальні
органолептичнi властивості
страв, сервiровка столу, iнтер’єр їдальнi, мiкроклiматичний
комфорт, вiдповiдний об’єм їжi, що надає почуття насичення тощо).
Ще один принцип рацiонального харчування
— дотримання режиму харчування.
Пiд режимом харчування розумiють
прийом їжi у певний час, а також найбiльш рацiональний розподiл добового
рацiону за прийомами.
В ході розробки раціонального режиму
харчування ураховують:
· характер
трудової дiяльностi;
· особливості
режиму дня;
·
вiково—статеві особливості;
· мiсцевi
звички;
· iндивiдуальнi
особливостi органiзму;
· психологічні
особливості (тип денної працездатності, властивості темпераменту і характеру,
проблема нервової анорексії тощо).
В цiлому найбiльш рацiональним слід вважати
3—х або 4—х разове харчування.
При цьому:
Сніданок повинен
забезпечувати в органiзмi запас речовин, що необхiдний для здiйснення
майбутньої трудової дiяльностi і, як правило, складає вiд 20 до 30% від величин
добової енергетичної цiнностi їжi.
Другий сніданок при
організації 4—х разового харчування може складати у залежностi вiд ступеня
важкостi роботи, яка виконується, вiд 10 до 25% добового рацiону.
Обід, звичайно, вмiщує
вiд 30 до 50% добового рацiону. При цьому найбiльш фiзiологiчним слід вважати
такий порядок прийому страв: холодна закуска, рiдка (перша) гаряча страва,
друга гаряча страва та солодке
Вечеря повинна бути
легкою i вмiщувати не бiльш, ніж 15—20% добового рацiону.
Крiм того, необхiдно пiдкреслити, що промiжки
мiж прийомами їжi не повиннi перевищувати 4—5 годин.
ПРАВИЛА АДЕКВАТНОГО ХАРЧУВАННЯ
·
1.Їж
3-4 рази на день, у певні години, не частіше, ніж через 3-4 год.
·
2.
Пережовуй їжу повільно і ретельно.
·
3.
Ввечері не пий міцного чаю, кави.
·
4.
Цукор заміни медом, ягодами, фруктами.
·
5.
Їж якомога менше білого хліба, а більше- житнього.
·
6.
Уникай надто жирної їжі.
·
7.Не
досолюй страв.
·
8.
Воду пий невеликими ковтками.
·
9.
Вживай свіжі, теплі страви.
Немає коментарів:
Дописати коментар