|
Фізіологічне значення та гігієнічна оцінка продуктів
рослинного походження
Зернові продукти. Зернові продукти (крупи, борошно і вироби з нього) є
однією з основних складових раціону людини і важливим джерелом крохмалю,
рослинного білка, харчових волокон, а також деяких вітамінів та мінеральних
речовин.
Таблиця 9.6. фізіолого-гігієнічне значення зернових
продуктів
|
Позитивна
дія
|
Негативна
дія
|
Спосіб
усунення
|
|
Хлібобулочні,
кондитерські вироби та кулінарні вироби з тіста
|
|
Хлібобулочні
вироби є джерелами: вуглеводів (крохмалю) деякою мірою білків, але вони
малоцінні і лімітовані за лізином та триптофаном
вітамінів
групи В (для хліба з борошна низьких Гатунків) деяких мінеральних речовин
харчового волокна
|
Але
засвоєння азоту хліба усього 30-40 %, що не може бути достатнім; але у
хлібі мало жирів; але мінеральні речовини у хлібі зв'язані з фітиновою
кислотою і є погано доступними; але харчове волокно заважає всмоктуванню
мінеральних речовин
|
Збільшувати
харчову і біологічну цінність хліба, покращувати його смак шляхом введення
молочної сироватки, використовувати цільне, розчавлене або пропарене зерно,
виготовляти спеціальні види хліба з мінімумом крохмалю, цукру, солі,
споживати у напівчерствому вигляді
|
|
Здобні
та кондитерські борошняні вироби містять багато білків, жирів і простих
вуглеводів, популярні серед споживачів
|
Але їх
смакова привабливість збільшує ризик надмірного надходження енергії, цукру,
жирів і відповідно ожиріння і діабету
|
Корекцією
рецептур зменшувати кількість жирів, крохмалю і цукру (введення
метилцелюлози, цукро-замінників, вітамінів)
|
|
Хлібобулочні
вироби, кондитерські борошняні вироби та кулінарні вироби з тіста, що
отримані шляхом бродіння, містять менше сполук фітинової кислоти
-демінералізуючого чинника
|
Але при
виготовленні багатьох виробів з тіста (національних) не використовують технологію
бродіння
|
Позитивного
ефекту вдається досягти завдяки фітиновій активності дріжджів
|
|
Крупи
|
|
Крупи є
в основному джерелами крохмалю, вітамінів групи В (Вь РР, менше В2)
|
Але
мінеральні речовини у крупах малодоступні через несприятливе співвідношення
між кальцієм та фосфором (у 6-10 разів на користь фосфору)
|
Залежно
від мети харчового раціону слід підбирати ті чи інші крупи з більшою чи
меншою засвоюваністю
|
|
Зернобобові
|
|
Бобові
(зернові і овочеві) багаті на білки, жири, харчове волокно
|
Але
білки бобових мають низький амінокислотний скор, особливо по сірковмісних
(метіонін, цистин, цистеїн) і пов'язані у погано перетравлюваний комплекс;
містять термостійкі білки, що є інгібіторами протеаз; надто багаті на
харчове волокно (до 7 %) і містять трицукри і чотирицукри, що не мають
відповідних травних гідролаз і підтримують надмірний розвиток мікрофлори
кишечнику (вторинний потік нутрієнтів, диспепсія, метеоризм)
|
3
бобових більш доцільно використовувати в харчуванні нестиглі овочеві бобові
(зелений горошок, спаржа), що не мають великої кількості анти-аліментарних
та баластних речовин, але містять більше вітамінів і вітаміноподібних
речовин
|
|
Зернобобові
відрізняються високим вмістом калію
|
Але
водночас вони багаті на пуринові речовини, що збільшують ризик подагри
(найбільше сочевиця, менше горох і боби)
|
Поки що
не вдається технологічними засобами позбутися негативної дії пуринів
бобових
|
|
Горох і
квасоля поширені в українській кухні та національних стравах інших народів
|
Але
високий вміст пектинів, а іноді отруйного фазину зменшують цінність цих
бобових у харчуванні
|
Для
зменшення лектинів і фазину необхідна ретельна і тривала термічна обробка
страв, що містять бобові. Недопустиме використання борошна з бобових,
оскільки збільшення поверхні контакту його з киснем повітря сприяє
накопиченню фазину
|
|
Соєвий
білок широко використовується як білко-во-збагачувальна добавка до ковбас
та інших продуктів
|
Але при
цьому загальна харчова цінність виробів лише погіршується, оскільки гальмує
засвоєння не тільки бобових, а й білків основного харчового продукту
(інгібітори протеаз)
|
Більш
обережно використовувати бобові як білково-збагачувальні добавки та
контролювати вміст інгібіторів протеаз у них
|
|
Бобові
та деякі зернові (кукурудза, рапс) є сировиною для отримання олій з високою
біологічною цінністю
|
Але
більшість цих олій, окрім соєвої і рапсової мають несприятливе
співвідношення між жирними кислотами ώ6 і ώ3, а рапсова олія до того ж
містить нехарчову ерукову жирну кислоту
|
Селекціонувати
або видозмінювати трансгенними засобами породний склад носіїв рослинних
олій з метою збільшення їх харчової цінності
|
|
Соєва
олія містить значну кількість β-, у-, δ-токоферолів (вітаміну Е), що сприяє
антиоксидантній дії цієї олії
|
Але
вміст токоферолів у соєвій олії надто високий (1,14 г/кг)
|
Для
досягнення добової норми потреби дорослих достатнє споживання всього 13 г
цієї олії
|
Харчова цінність круп залежить від
виду зерна і способу його технологічної обробки. Ступінь видалення оболонок,
алейронового шару, зародка обумовлює зниження вмісту у крупі вітамінів,
мінеральних речовин і харчових волокон. Однак, чим більше видалено периферійних
частин зерна, тим краще засвоювання крохмалюі білків круп.
Харчова цінність борошна та виробів з
нього залежить від його виду та сорту. Чим вищий сорт борошна, тим більше у
ньому крохмалю, вища енергоцінність, краща перетравлюваність. Зі зниженням сортності
борошна збільшується вміст білків, а особливо вітамінів, мінеральних речовин
і харчових волокон (табл. 9.6 та рис. 9.5).
Рис. 9.5. Фізіолого-гігієнічне
значення зернових продуктів
Овочі, фрукти та ягоди. Харчова і біологічна цінність овочів, фруктів та
ягід змінюється у процесі їх достигання, залежить від виду, сорту овочів та
фруктів, характеру ґрунту, на якому вони вирощуються, застосування
мінеральних добрив, умов зберігання та переробки.
Рис. 9.6. Фізіолого-гігієнічне
значення овочів, фруктів та ягід
Таблиця 9.7. фізіолого-гігієнічне значення овочів,
фруктів та ягiд
|
Позитивна
дія
|
Негативна
дія
|
Спосіб
усунення
|
|
Овочі
|
|
Овочі -
обов'язкова частина всіх харчових раціонів. Вони багаті на вуглеводи,
вітаміни, мінеральні речовини, ароматичні та смакові сполуки,
антибактерійні речовини (фітонциди), харчове волокно і ряд
парафармакологічних і захисних факторів
|
Але
овочі не є джерелом білків (50 % азотистих речовин - аміди) та жирів. А
ферменти овочів руйнуються вже у шлунку і на процес травлення не впливають
|
Харчові
недоліки овочів компенсуються технологічними засобами (поєднання їх у
стравах з харчовими продуктами, що містять білки і жири)
|
|
Найбільш
вагомими джерелами вуглеводів є коренеплоди, зокрема картопля (16-18 %
крохмалю)
|
Але
Всесвітнім конгресом харчування (1992 р.) рекомендовано замінити вживання
картоплі вживанням некрохмальних овочів, що пов'язано з необхідністю
профілактики діабету та ожиріння
|
Раціони
харчування необхідно формувати з урахуванням рекомендацій щодо вживання
овочів-носіїв крохмалю та простих вуглеводів (моно- і дисахаридів)
|
|
Овочі -
основне джерело аскорбінової кислоти
|
Але при
звичайній кулінарній обробці її залишається всього 35 %. Вживання сирих
овочів її з тими, що містять аскорбатоксидазу, призводить до перетворення аскорбінової
кислоти на дегідроаскорбінову, дикетогу-лонову і щавлеву кислоти
|
Необхідно
технологічними засобами сприяти збереженню вітаміну С
|
|
Найбільше
вітамінів С, и, Р, к, фолієву кислоту, холіном, (β-каротин містять овочі
|
Але в
овочах надто мало вітамінів Вь В2, РР
|
Нестача
цих вітамінів легко може бути компенсована вживанням відварів з висівок
|
|
Овочі
багаті на кальцій, не містять щавлевої кислоти (цибуля, часник, петрушка,
селера); калій, завдяки чому мають діуретичний ефект; деякі кобальт
(білокачанна капуста, томати)
|
Але вони
не є джерелами магнію і натрію
|
Калій
залишається у овочах, зварених у шкірці. Необхідно поєднувати у стравах або
у прийомах їжі овочі, що містять щавлеву кислоту (щавель, шпинат, салат,
перець, ревінь, буряк, томати) з доступними джерелами кальцію з метою
запобігання всмоктування її
|
|
Вміст
біомікроелементів в овочах залежить від насиченості ними місцевої
біохімічної провінції
|
У деяких
біохімічних провінціях та місцевих овочах не вистачає селену, йоду, фтору
та ін.
|
В
окремих випадках можна використовувати складні мінеральні добрива при
вирощуванні овочів або компенсувати нестачу певних біомікроелементів
медикаментозними засобами, що є менш корисним
|
|
Овочі
можуть справляти парафармакологічну дію (табл. 9.8)
|
Але в
овочах можуть міститися й природні токсиканти (наведено нижче)
|
У деяких
випадках для їх інактивації достатня термічна обробка, а у деяких
недопущення подрібнення перед вживанням у сирому вигляді
|
|
Токсини
овочів і плодів
|
|
Капуста,
салат, хрін, гірчиця містять глікозиноляти, які викликають розвиток зобу. У
свіжих неподрібнених овочах вони зв'язані (ціаногени, ізо-тіоціанати,
гойтрин, тіоціанід)
|
Термічна
обробка (капуста) та вживання зразу ж після подрібнення (інші). Інші
способи пов'язані із зниженням їх натуральних властивостей
|
|
Яблука,
абрикоси, сливи, айва, вишня, груша, мигдаль, персик містять ціаногени, які
викликають неврологічну симптоматику
|
Не
вживати ядра та насіння кісточкових плодів. Піддавати термічній обробці
|
|
Шпинат,
щавель, інші овочі - оксалати, викликають ерозивний гастроентерит
|
Поєднання
цих овочів з кисломолочними продуктами, джерелами кальцію
|
|
Банани,
ананаси, апельсини - аміни (тирамін, фенілетиламін) підвищують артеріальний
тиск і головний біль
|
Обмеження
вживання при ризику або захворюванні на гіпертонію і при ризику інсультів
|
|
Горіхи,
капуста, бобові - філати зв'язують залізо, цинк
|
Враховується
при складанні спеціальних раціонів при залі-зодефіциті та дефіциті цинку
|
|
Картопля
- глікоалкалоїди - депресанти та дія на ЦНС
|
Обмеження
вживання відповідних овочів, фруктів при виникненні симптоматики
|
|
Бобові -
гемаглютиніни - аглютинація еритроцитів
|
|
Морква -
фальканарол - нейроток-сичність
|
|
Мускатний
горіх, петрушка, морква - міристицин має галюциногенний вплив
|
Характерним для овочів, фруктів та
ягід є високий вміст води - 75-95 %. Завдяки їй більшість нутрієнтів
знаходиться у розчиненому вигляді і добре засвоюється організмом. Розчинені у
воді солі калію швидко виділяються з сечею і разом з ними виділяється зайва
рідина і з нею екстрагуються продукти метаболізму та водорозчинні токсини.
Основну масу нутрієнтів овочів та
фруктів складають вуглеводи, які є основним джерелом моно- та дисахаридів,
крохмалю та харчових волокон. Харчові волокна відіграють важливу роль у
детоксикації організму, в адсорбції та виведенні з організму холестерину й
жовчних кислот, радіонуклідів, канцерогенних та інших речовин. Вони регулюють
стан та функції шлунково-кишкового тракту, сприяють розвитку нормальної
кишкової мікрофлори.
Овочі, фрукти та ягоди є важливим
джерелом забезпечення вітамінної та мінеральної повноцінності харчування
(табл. 9.7 та рис. 9.6).
Таблиця 9.8. парафармакологічна дія овочів і фруктів
|
Продукт
|
Парафармакологічна
дія
|
|
Абрикос
|
Антианемічна,
слабка діуретична, інгібує розвиток гнильної мікрофлори
|
|
Аґрус
|
Сечогінна,
жовчогінна, легко послаблююча, болезаспокійлива, знижує кровотечі
|
|
Апельсин
|
Полівітамінна,
підсилення апетиту, моторики кишечнику
|
|
Арахіс
|
Джерело
ПНЖК, сприяє синтезу простагландинів
|
|
Баклажан
|
Зменшує
рівень ліпідів у крові та знижує ризик серцево-судинних захворювань,
протизапальна (антоціани), анти-атерогенна дії; джерело калію (діуретична
дія)
|
|
Банан
|
Протизапальна,
регуляторна моторики ШКТ, помірна заспокійлива, протисудомна, лактогенна,
знижує артеріальний тиск
|
|
Буряк
|
Підсилює
моторику ШКТ, шлункову секрецію, діурез, кровотворення, сприяє засвоєнню
вітаміну В12, має сечогінну, послаблюючу
дію, знижує артеріальний тиск
|
|
Виноград
|
Сечогінна,
потогінна, послаблююча, сприяння виведенню сечової кислоти, зниженню
кислотності шлункового соку, сприяє надмірному надходженню глюкози,
бродінню, ожирінню
|
|
Вишня,
черешня
|
Антианемічна,
легка антисептична, стимуляція виділення шлункового соку
|
|
Продукт
|
Парафармакологічна
дія
|
|
Гарбуз
|
Сечогінна,
жовчогінна, антитоксична, підсилює моторику кишечнику, фільтраційну функцію
нирок, забезпечує інтенсивне виділення хлору і солей з організму
|
|
Горіх
волоський
|
Загальнозміцнююча,
антисклеротична, полівітамінна, антисептична, покращує травлення,
матково-плацентарний кровообіг у вагітних з гіпоксією плоду
|
|
Гранат
|
Антивірусна,
антисклеротична, бактерицидна, протизапальна кровотворна (кобальт)
|
|
Груша
|
В'яжуча,
сечогінна, жовчогінна, жарознижуюча
|
|
Диня
|
Слабка
сечогінна, м'яка послаблююча, стимуляція кровотворення, помірна
заспокійлива
|
|
Кабачки
|
Антиатерогенна,
запобігають ожирінню, сприяють травленню
|
|
Кавун
|
Діуретична,
жовчогінна, підсилює моторику ШКТ, джерело фолієвої кислоти
|
|
Капуста
білоголова
|
Джерело
противиразкового вітаміну и, тартронової кислоти, яка гальмує перетворення
вуглеводів на жири
|
|
Картопля
|
Знижує
кислотність шлунку, підсилює моторику ШКТ, проявляє спазмолітичну,
протизапальну, сечогінну, гіпотензивну дії (у свіжовиготовленому соці)
|
|
Журавлина
|
Бактерицидна,
бактеріостатична дія до патогенних та гнильних мікроорганізмів, стимулює
процеси травлення, підшлункову залозу, запобігає сечокам'яній хворобі
|
|
Лимон
|
Полівітамінна,
загальнозміцнююча, антианемічна
|
|
Малина
|
Антиатерогенна,
протизапальна, гіпотензивна, жарознижуюча
|
|
Морква
|
Джерело
β-каротину, сечогінна, лактогенна, послаблююча, протизапальна, протиглистна
|
|
Обліпиха
|
Антиканцерогенна,
антиоксидантна, протизапальна, антиатерогенна
|
|
Огірок
|
Запобігає
перетворенню вуглеводів на жири в організмі, має діуретичну, слабку
послаблюючу дії, знижує артеріальний тиск
|
|
Перець
солодкий
|
Капілярозміцнююча
і антиоксидантна
|
|
Продукт
|
Парафармакологічна
дія
|
|
Персик
|
Антианемічна,
сечогінна, адаптогенна, стимулює тонус кишечнику, підсилює секреторну
діяльність травних залоз
|
|
Петрушка
(корінь)
|
Жовчогінна
дія, стимулює сечовий міхур, кишечник і матку, зміцнює судини
|
|
Горобина
чорноплідна
|
Гіпотензивна,
антиатеросклеротична, антизапальна, антиоксидантна, радіопротекторна, має
капілярозміцнюючу активність
|
|
Салат
|
Полівітамінна,
кровотворна, помірна інсулінозаощаджуюча, седативна, сприяє утворенню
антисклеротичної речовини - холіну, знижує артеріальний тиск, стимулює
виведення з організму холестерину, регулює водносолевий баланс
|
|
Селера
|
Протиспазматична,
сечогінна, протизапальна, антиалергічна, антисептична, епітелізуюча,
збуджує апетит, стимулює загальний тонус організму, підвищує фізичну та
розумову працездатність
|
|
Слива
|
М'яка
послаблююча, сечогінна
|
|
Сонях
|
З ПНЖК
олії синтезуються в організмі простагландини, що беруть участь у
регулюванні менструального циклу, пологової діяльності та сприяють
репродуктивній функції чоловіків
|
|
Томати
|
Підсилюють
виділення шлункового соку, діурез, моторику ШКТ, пригнічують бродіння та
гниття у кишечнику (фітонциди)
|
|
Хрін
|
Збуджує
апетит, покращує травлення, підсилює виділення соляної кислоти, жовчі.
Свіжий сік має сечогінну, відхаркуючу дію
|
|
Часник
|
Антисептична,
стабілізує ферментативну функцію кишечнику
|
|
Чорна
смородина
|
Сечогінна,
потогінна, протизапальна, джерело вітаміну С, стимулює кислотоутворюючу
функцію шлунку
|
|
Чорниці
|
Інсулінознижуюча,
використовується при колітах, ангінах, шкірних захворюваннях, захворюваннях
ясен
|
|
Цибуля
|
Антисептична,
стимулює сперматогенез, виділення травних соків, підвищує засвоюваність
їжі, має послаблюючий ефект
|
|
Продукт
|
Парафармакологічна
дія
|
|
Щавель
|
Обмеження
у використанні без присутності молочних продуктів; рекомендується при
порушенні солевого обміну, запаленнях кишечнику, туберкульозі
|
|
Шипшина
|
Протизапальна,
жовчогінна, гепатозахисна
|
|
Шпинат
|
Покращує
процеси травлення, запобігання анемії
|
|
Яблука
|
Підсилюють
моторику ШКТ, спазмолітична, сечогінна, жовчогінна, антианемічна
|
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
- 1. Захисні властивості продуктів харчування і фактори їх
забезпечення.
- 2. Негативний вплив надмірного споживання деяких харчових речовин.
- 3. Фізіолого-гігієнічне значення продуктів тваринного походження.
- 4. Фізіологічне значення та використання у раціональному та
дієтичному харчуванні.
- 5. Фізіолого-гігієнічне значення та використання продуктів
рослинного походження у раціональному та дієтичному харчуванні.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар